- виплекати
- —————————————————————————————ви́плекатидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
виплекати — аю, аєш, док., перех. 1) З любов ю виростити кого , що небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; випестити. 2) перен. Виносити в собі (думку, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
виплеканий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплекати … Український тлумачний словник
витішити — шу, шиш, док., перех., заст. Виняньчити, виплекати … Український тлумачний словник
злеліяти — і/ю, і/єш, док., перех. 1) Оточити ласкою, піклуванням. 2) перен. Виплекати, виносити в собі (думку, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
покохати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відчути, виявити глибоку сердечну прихильність, потяг до особи іншої статі. || рідко. Відчути внутрішній потяг, схильність до кого , чого небудь, відданість комусь, чомусь. 2) Дбайливо вирощувати, плекати кого , що… … Український тлумачний словник
укохати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Покохати, полюбити. 2) Те саме, що виплекати … Український тлумачний словник